Категорія: Комп’ютер

Автозакриття дужок і лапок у Lazarus

У деяких середовищах розробки в текстових редакторах реалізована доволі корисна і зручна функція автозакриття дужок і лапок. Наприклад, у віртуальному середовищі Cloud9. Як це працює: користувач програми вводить відкриваючу дужку, автоматично дописується закриваюча, курсор залишається після відкриваючої. Так само і при написанні лапок.

По-перше, полегшується введення коду, оскільки не потрібно вводити закриваючі дужки та лапки з клавіатури. По-друге – зменшується вірогідність появи в коді незакритих конструкцій, програма постійно слідкує щоб цього не сталося.

На жаль, у Lazarus така функція не реалізована і не відомо, коли вона там з’явиться.

На англомовних ІТ-форумах пропонують зробити автозакриття за допомогою макросів. Давайте спробуємо.

Запускаємо Lazarus і переходимо в меню ВиглядМакроси редактора …

Натискаємо кнопку Записати (більше…)

Користувацька розмітка в Lazarus

Налаштування шрифту та підсвітки в Lazarus значною мірою полегшує роботу з програмним кодом, і на цьому можна було б зупинитися. Але, працюючи в віртуальному середовищі розробки Cloud9 я звернув увагу на виділення кольором у коді крім ключових слів ще й назв функцій та типів даних. Це дуже зручно, особливо при навчанні програмуванню.

Адже коли ще не всі оператори, назви функцій, типи даних вивчені, легко помилитися або допустити опечатку. Дуже часто початківці плутають маленьку англійську літеру l та велику I. Наприклад у функції StrToInt.

Якщо зробити підсвітку для назв функцій, то коли буде введено останній символ назви – зміниться колір слова і тим самим програміст отримує сигнал – тут все гаразд. Якщо назва не підсвітилася, варіанти два – або функція не додана до списку, або помилка при введенні. (більше…)

Підсвітка синтаксису в Lazarus

Продовжуємо перетворювати текстовий редактор Lazarus у комфортний інструмент написання та редагування коду. Сьогодні, як зрозуміло з назви допису, говоримо про налаштування підсвітки синтаксису.

Нагадаю, що підсвітка синтаксису полягає у виділенні тих чи інших елементів тексту (зазвичай кольором) для покращення сприйняття його змісту.

Практично у всіх серйозних редакторах тексту, призначених для написання програмного коду, підсвітка синтаксису є стандартним явищем. На щастя, середовище розробки Lazarus є серйозним програмним забезпеченням).

Забігаючи вперед, повідомлю, що можливості налаштування підсвітки в Lazarus майже необмежені – користувач може відредагувати стандартний шаблон або додати свій, чи отриманий з мережі Інтернет у вигляді xml-файлу. Але тепер по порядку.

Після встановлення останньої версії Lazarus 1.8.4 мені не сподобалось найперше те, що змінився спосіб відображення коментарів – замість зелених вони чомусь стали сині та ще й жирним накресленням. Власне з цього і почалася вся історія з «рестайлінгом» Lazarus.)

(більше…)

Налаштування Lazarus для комфортної роботи

Привіт! Сьогодні ми поговоримо на тему, як налаштувати середовище розробки Lazarus для зручної і комфортної роботи. Особливо корисною ця інформація буде для тих, хто тільки почав працювати в даному середовищі або має невеликий досвід у програмуванні на мові Pascal.

Компонування вікон

Як ви вже помітили, у Lazarus є декілька основних вікон: Головне вікно, Інспектор об’єктів, Редактор тексту, Форма, Вікно повідомлень. Усі вікна можна змінювати за розмірами та положенням на екрані. Підходити до компонування потрібно відштовхуючись від розмірів монітора. Я залишаю стандартну компоновку – Головне вікно вгорі, зліва Інспектор об’єктів, праворуч Редактор коду і під ним Вікно повідомлень. Форму переміщую у вільну праву область екрану. Якщо на моніторі місця мало, тоді Форма знаходиться над/під Редактором коду. Швидко переключатися між цими вікнами можна клавішею F12.

Інтерфейс Lazarus

Шрифти

Загалом про шрифти для редакторів коду я писав окремий допис. Тоді я визначив найкращим шрифтом InconsolataCyr Ukr, який чудово виглядає у Lazarus. Проте з часом я побачив кращий варіант – Consolas. Шрифти дуже схожі, але: (більше…)

Найкращий шрифт для програмування – InconsolataCyr Ukr

Кодувати можна у будь-якому текстовому редакторі, від стандартного Блокноту до текстових процесорів типу Word.

Проте найчастіше написання програми відбувається у середовищі програмування, яке містить вбудований редактор коду. По-перше, так зручніше (не потрібно постійно копіювати текст). По-друге, у редакторі коду є вбудована підсвітка синтаксису для кращого сприйняття змісту і структури програми.

У текстових процесорах користувач може легко змінювати шрифт та його властивості, ці інструменти використовуються часто і знаходяться на самому видному місці в програмі.
Кодуючи ж у середовищах програмування, програмісти, особливо початківці, не звертають достатньої уваги вибору і налаштуванню шрифту. Це не є ключовим моментом при створенні програм, проте суттєво впливає на комфортність написання і сприйняття коду. (більше…)

Урок 7. Робота з текстом

У векторній графіці текстові об’єкти використовуються для створення заголовків, підписів, елементів малюнка та ін.

Щоб додати напис до зображення, потрібно обрати інструмент Текст, клацнути лівою кнопкою миші в області малюнка і після появи текстового курсора ввести потрібний напис із клавіатури (або вставити з буферу обміну).

За допомогою панелі параметрів інструменту Текст можна форматувати окремі символи, або весь напис. Зокрема, змінювати тип шрифту, розмір шрифту, вирівнювання тощо.

Інтервал між літерами і словами, вертикальний зсув, обертання символів – це лише частина можливостей інструменту Текст.

(більше…)

Урок 6. Малювання ліній. Робота з контурами

Створення графічних примітивів у Inkscape на основі шаблонів фігур (прямокутників, овалів, багатокутників і т.п.) значно спрощує процес малювання. Але не всі об’єкти можна передати шаблонними інструментами.

У векторних редакторах передбачена можливість використання інструментів для створення довільних графічних примітивів. У Inkscape основними такими інструментами є:

– Олівець та  – Перо.

Олівець дозволяє малювати лінії або замкнені фігури подібно до справжнього – натискаємо ліву кнопку миші і ведемо по полотну, слідом за ним утворюється лінія. Але за допомогою миші створювати примітиви не дуже зручно, при малюванні лінія «тремтить» і досягнути плавності вкрай складно.

(більше…)

Урок 5. Заповнення та штрих графічних примітивів

Графічні примітиви в Inkscape складаються із штриха та внутрішньої області об’єкта. За допомогою вікна Заповнення та штрих можна змінювати колір і тип заливки та штриха, обирати стиль штриха, встановлювати прозорість тощо. Відкрити це вікно можна за допомогою кнопки на панелі команд  або з використанням комбінації клавіш Ctrl+Shift+F.

Дане вікно має три вкладки. Вкладки Заповнення та Колір штриха дають можливість обирати колір і тип заповнення для внутрішньої області об’єкта та його штриха.

Доступні такі варіанти:

  • Немає заливки. Тут все просто: немає заливки – немає штриха, або немає заповнення в об’єкта.
  • Суцільний колір. Створювати колір можна в різних колірних моделях, найзручніше це робити за допомогою Колеса.
  • Лінійний градієнт дозволяє робити плавний перехід від одного кольору до іншого, або від зафарбованої ділянки до прозорої.
  • Радіальний градієнт – плавний перехід кольорів від центрy до країв.
  • Сітковий градієнт дає можливість створювати плавність переходів кольорів по створеній сітці.
  • Заповнення візерунком (візерунки обираються з шаблонів або створюються власноруч).

У Inkscape примітиви бувають із замкненим або розімкненим контуром. Фігура з замкненим контуром зафарбовується повністю по контуру, з розімкненим – по контуру та найкоротшій прямій між двома крайніми вузлами.

Коло (замкнений контур)  Дуга (розімкнений контур) 

На вкладці Стиль штриха можна задати товщину та інші параметри штриха. (більше…)

Урок 4. Побудова графічних примітивів

У попередніх уроках ми познайомилися з інтерфейсом векторного редактора Inkscape та панеллю інструментів. У даному дописі дізнаємося, як створюються графічні примітиви, як здійснюється масштабування та налаштування полотна.

По замовчуванню в Inkscape сторінка має книжкову орієнтацію. За допомогою меню ФайлПараметри документа можна змінити орієнтацію на альбомну. У цьому ж вікні можна змінити одиниці вимірювання. Рекомендую обирати вимірювання у міліметрах (mm) або пікселях (px).

Після налаштування параметрів сторінки, потрібно здійснити масштабування за допомогою інструмента Масштаб. Параметри цього інструмента дають можливість керувати масштабом відображення сторінки на екрані і жодним чином не впливають на малюнок.

Переключившись по кнопкам у параметрах Масштабу можна побачити як змінюється розмір сторінки залежно від обраного режиму. Для відображення всієї сторінки у межах екрану потрібно обирати кнопку Змінити масштаб, щоб розмістити сторінку цілком.

Також бачити і змінювати обраний масштаб можна в Рядку стану (справа внизу).

Ще один спосіб збільшення – зменшення масштабу: при обраному інструменті Масштаб клацнути лівою кнопкою миші на сторінці і не відпускаючи її обвести рамкою об’єкт, який хочемо збільшити. Якщо при цьому затиснути клавішу Shift, масштаб зменшиться. (більше…)

Урок 3. Панель інструментів Inkscape

На Панелі інструментів векторного редактора розміщена 21 кнопка, кожна з яких має своє функціональне призначення.

У таблиці нижче представлено графічні зображення кнопок, назви інструментів та їх призначення. Так звані “гарячі клавіші” можуть значно полегшити створення малюнків, оскільки дозволяють обирати потрібний інструмент натискаючи відповідну клавішу або поєднання клавіш на клавіатурі.

Інструменти векторного редактора Inkscape

Зображення кнопки Назва інструмента Призначення інструмента Гарячі клавіші
1  Селектор  Позначення та трансформація об’єктів  F1
2  Вузол  Редагування контурів за вузлами  F2
3  Корекція  Коригувати об’єкти за допомогою профілювання або розфарбування  Shift+F2
4  Масштаб  Змінити масштаб  F3
5  Міра  Інструмент вимірювання  M
6  Прямокутник  Створення прямокутників та квадратів  F4
7  Куб  Створити тривимірні об’єкти  Shift+F4
8  Еліпс  Створення кіл, еліпсів та дуг  F5
9  Зірка  Створення зірок та багатокутників  *
10  Спіраль  Створення спіралей  F9
11  Олівець  Малювання довільних контурів  F6
12  Перо  Малювання кривих Безьє чи прямих ліній  Shift+F6
13  Каліграфія  Малювання каліграфічним пером або пензлем  Ctrl+F6
14  Текст  Створення та зміна текстових об’єктів  F8
15  Розкидання  Розкидати об’єкти за допомогою профілювання або розфарбування  Shift+F3
16  Гумка  Витерти існуючі контури  Shift+E
17  Заливка  Заповнити замкнені ділянки  Shift+F7
18  Градієнт  Створення та зміна градієнтів  Ctrl+F1
19  Сітка  Створення та зміна сіток
20  Піпетка  Взяти кольори з зображення  F7
21  Лінія з’єднання  Створити лінії з’єднання на діаграмі  Ctrl+F2

Панель параметрів інструментів розширює можливості кожного інструмента і дозволяє налаштовувати його відповідно до потреб користувача. При цьому програма запам’ятовує останні налаштування. Якщо їх потрібно скинути на стандартні, це можна зробити останньою кнопкою в даній панелі (для кожного інструмента вона має свій вигляд і назву). Детальніше про це поговоримо в наступних уроках.